четвер, 23 лютого 2023 р.

П'ятниця, 24.02.2023, 8 клас

 

Розв’язування задач

Згадаємо, як розв’язуються задачі на формули:

сила струму I = q/t, де I – сила струму, q – заряд, t – час;

напруга на ділянці кола U = A/q, де U – напруга, A – робота електричного поля;

опір провідника R = ρl/S, де R – опір, ρ – питомий опір, l – довжина провідника, S – площа перерізу провідника (якщо провідник круглий, то площа кола знаходиться за формулою S = πr2, де r – радіус провідника);

закон Ома U = IR, I = U/R, R = U/I.

Правила трикутників: 


                                                                     

                         

У робочому зошиті записуєте число, тему уроку, номер задачі, скорочений запис (дано) та розв’язок усіх задач. Потрібно пам’ятати, що питомий опір шукаємо у таблиці № 7 на сторінці 231 підручника.

Задача № 1

Через мікроамперметр проходить струм 0,4 мкА. Скільки електронів проходить щохвилини через вимірювальний прилад?

Розв’язування

Дано: I = 0,4∙10-6 А = 4∙10-7 А; e = 1,6∙10-19 Кл; t = 60 с. Знайти: N - ?

З формули сили струму I = q/t визначаємо заряд усіх електронів 

q = It. Кількість електронів знайдемо, коли весь заряд електронів поділимо на заряд одного електрона, тобто N = q/e. Підставимо замість заряду 

q = It, тоді N = It/e. Підставимо значення величин, отримаємо:

N = (4∙10-7А∙60с)/(1,6∙10-19Кл) = 150∙1012

 Задача № 2

Який заряд пройшов через переріз провідника, якщо напруга на провіднику 220 В, а електричне поле за цей час виконало роботу 13,2 кДж?

Розв’язування

Дано: U = 220 В; A = 13200 Дж. Знайти q - ?

Заряд визначимо з формули напруги U = A/q, звідки 

q = A/U. Підставимо значення величин, отримаємо: 

q = 13200Дж/220В = 60 Кл.

Задача № 3

Двометровий мідний дріт з площею поперечного перерізу 0,1 мм2 підключений до гальванічного елемента з напругою 1,5 В. Струм якої сили йде через дріт?

Розв’язування

Дано: l = 2 м; S = 0,1 мм2; ρ = 0,017 Ом∙мм2/м; U = 1,5 В. Знайти: I - ?

Спочатку визначимо опір провідника за формулою:

R = ρl/S = (0,017 Ом∙мм2/м∙2м)/(0,1 мм2) = 0,34 Ом. За законом Ома силу струму визначають за формулою I = U/R. Підставимо значення величин, отримаємо:

I = 1,5В/0,34Ом = 4,4 А.

Задача № 4

Через залізний дріт довжиною 10 м йде струм 2 А. Яка напруга джерела струму, до якого підключений дріт, якщо площа його перерізу складає 0,4 мм2?

Розв’язування

Дано: ρ = 0,1Ом∙мм2/м; l = 10 м; I = 2 А; S = 0,4 мм2. Знайти: U - ?

Спочатку визначимо опір провідника за формулою:

R = ρl/S = (0,1 Ом∙мм2/м∙10м)/(0,4 мм2) = 2,5 Ом. За законом Ома напругу визначають за формулою U = IR. Підставимо значення величин, отримаємо:

U = 2 А∙2,5 Ом = 5 В.

Задача № 5

Довжина ніхромового провідника 22 м, при напрузі 220 В сила струму становить 10 А. Визначити площу перерізу провідника.

Розв’язування

Дано: l = 22 м, U = 220 В, I = 10 А, ρ = 1,1 Ом мм2/м. Знайти: S - ?

За законом Ома опір визначають за формулою R = U/I. Підставимо значення величин, отримаємо:

R = 220 В/10 А = 22 Ом.

з формули опору R = ρl/S визначаємо площу перерізу провідника:

S = ρl/R. Підставимо значення величин, отримаємо:

S = (1,1 Ом мм2/м∙22 м)/22 Ом = 1,1 мм2.

Задача № 6

Визначити довжину сталевого провідника площею перерізу 2,4 мм2, якщо при напрузі 48 В сила струму у ньому становить 1,2 А.

Розв’язування

Дано: S = 2,4 мм2, U = 48 В, I = 1,2 А, ρ = 0,12 Ом мм2/м. Знайти: l - ?

За законом Ома опір визначають за формулою R = U/I. Підставимо значення величин, отримаємо:

R = 48 В/1,2 А = 40 Ом.

з формули опору R = ρl/S визначаємо довжину провідника:

l = RS/ρ. Підставимо значення величин, отримаємо:

l = (40 Ом∙2,4 мм2)/( 0,12 Ом мм2/м) = 800 м.

П'ятниця, 24.02.2023, 9 клас

 

Розв’язування задач на графіки та рівняння руху

Задача № 1

На рисунку подано графік проекції швидкості руху для деякого тіла. Визначте шлях і переміщення тіла протягом 4 с від початку відліку часу. Запишіть рівняння координати, якщо в момент часу t=0 тіло було в точці з координатою  –20 м.

Розв’язування

Кожен учень повинен знати геометричний зміст переміщення: переміщення чисельно дорівнює площі фігури, обмеженої графіком швидкості.

За перші 2 секунди переміщення буде додатнім і дорівнює 

S1 = 1/2∙20∙2 = 20 м (площа трикутника), за наступні 2 секунди (від 2 до 4 секунд) переміщення від’ємне (графік лежить у ІV чверті), тобто 

S2 = - 1/2∙20∙2 = - 20 м. Протягом 4 секунд 

S = S1 + S2 = 20 – 20 = 0. Шлях завжди додатній, тобто

L = L1 + L2 = 20 + 20 = 40 м.

Початкова швидкість V0 = 20 м/с, прискорення визначимо за формулою

a = (VV0)/t, виберемо час 2 с, для якого швидкість вкінці другої секунди становить 0 м/с, тоді 

а = (0 – 20)/2 = - 10 м/с2. Підставимо значення відомих величин у рівняння координати x = x0 + V0t + at2/2, тоді

х = - 20 + 20t – 5t2.

Задача № 2

На рисунку подано графік проекції швидкості руху для деякого тіла. Визначте шлях і переміщення тіла протягом 4 с від початку відліку часу. Запишіть рівняння швидкості.

Кожен учень повинен знати геометричний зміст переміщення: переміщення чисельно дорівнює площі фігури, обмеженої графіком швидкості. За перші 4 секунди переміщення буде додатнім і дорівнює площі прямокутної трапеції  

S = (8 + 16) 4/2 = 48 м.  Початкова швидкість V0 = 8 м/с, прискорення визначимо за формулою

a = (VV0)/t, виберемо час 4 с, для якого швидкість вкінці 4 секунди становить 

16 м/с, тоді а = (16 – 8)/4 = 2 м/с2. Підставимо значення відомих величин у рівняння швидкості V = V0 + at, тоді

х = 8 + 2t.

Задача № 3

На рисунку подано графік проекції швидкості руху для деякого тіла. Визначте переміщення тіла протягом 10 с від початку відліку часу.

Кожен учень повинен знати геометричний зміст переміщення: переміщення чисельно дорівнює площі фігури, обмеженої графіком швидкості. За перші 10 секунди переміщення буде додатнім і дорівнює площі прямокутника         

S = (32∙10)/2 = 160 м. 

Задача № 4

Рівняння координат двох тіл, які рухаються вздовж осі OX, мають вигляд:

х1 = 8 – 2t + t2; x2 = - 2 – 5t + 2t2.

1) Для кожного тіла визначте: а) яким є його рух; б) початкову координату; в) модуль і напрямок початкової швидкості; г) прискорення руху.

2) Знайдіть час і координату зустрічі тіл.

3) Для кожного тіла запишіть рівняння V(t) і S(t).

Розв’язування

1). Такі задачі розв’язуються шляхом порівняння даного рівняння та рівняння руху у загальному вигляді:

 х1 = 8 – 2t + t2

  х = x0 + V0t + at2/2. З порівняння початкова координата (вільне число) 

х0 = 8 м; при літері t стоїть початкова швидкість V0 = - 2 м/с, тобто початкова швидкість була напрямлена проти вибраної осі; при t2 стоїть не прискорення, а його половина (а/2), тобто а = 2 м/с2 (бо при t2 стоїть одиниця). Прискорення додатне, швидкість тіла зростає.

 х2 = - 2  – 5t + 2t2

  х = x0 + V0t + at2/2. З порівняння початкова координата (вільне число)              

х0 = - 2 м; при літері t стоїть початкова швидкість V0 = - 5 м/с, тобто початкова швидкість була напрямлена проти вибраної осі; при t2 стоїть не прискорення, а його половина (а/2), тобто а = 4 м/с2 (бо при t2 стоїть число 2). Прискорення додатне, швидкість тіла зростає.

2). У місці зустрічі координати двох тіл рівні, за цієї умови і розв’язується дана задача.

х1 = х2 або 8 – 2t + t2 = - 2  – 5t + 2t2. Приведемо рівність до квадратного рівняння: t2 – 3t – 10 = 0, D = 49, √D = 7, t1 = 5, t2 = - 2. Час не буває від’ємним, вибираємо t = 5 (с). Підставляємо значення часу у будь-яке рівняння і визначаємо координату зустрічі х = 8 - 2∙5 + 25 = 23 (м). Тіла зустрілись через 5 секунд у точці з координатою 23 м.

3). Загальне рівняння швидкості V = V0 + at. Підставимо значення початкової швидкості та прискорення для обох тіл, отримаємо:

   V1 = - 2 + 2t; V2 = - 5 + 4t.

Переміщення від рівняння руху відрізняється тим, що не має початкової координати (вільного числа), тому S1 = – 2t + t2; S2 = – 5t + 2t2.

Задача № 5

З якою максимальною швидкістю повинен зайти на посадку літак, щоб приземлитися на смузі завдовжки 850 м, якщо гальмівне прискорення дорівнює 4 м/с2?

Розв’язування

Дано: S = 850 м; V = 0; a = - 4 м/с2. Знайти: V0 - ?

 Якщо ви хоч щось трохи розумієте, то знаєте, що в кінці смуги літак повинен зупинитися, тобто його кінцева швидкість дорівнює нулю, літак гальмує, його прискорення від’ємне. Використаємо формулу переміщення, яка не містить часу (в умові задачі часу нема) S = (V2 – V02)/2a, але V2 = 0 (бо V = 0), тоді         

S = (– V02)/2a, звідки V02 = - 2аS або V0 =√(- 2аS). Підставимо значення величин, отримаємо: V0 = √(-2∙(-4)∙850) = 82,5 м/с.