середу, 29 квітня 2020 р.

Четвер 30 квітня

 Добрий день, шановні учні!!!
Четвер 30 квітня
11 клас
Фізика
Розв’язування задач на закон радіоактивного розпаду
1. Нагадаю, що математично закон записується у вигляді:
        N = N0/2t/T,
де N – кількість ядер, що залишились через певний час, N0 – кількість ядер, що були на початку, t – певний час розпаду, Т - період піврозпаду. Певний проміжок часу розпаду і  період піврозпаду потрібно брати у будь-яких одиницях часу, але однакових між собою.
Формула активності:
         А = λN,
де N – кількість атомів у даний момент часу, λ – стала радіоактивного розпаду, λ = ln 2/T, те Т – період піврозпаду. 

Задача № 1
Яка частка радіоактивних ядер певного елемента розпадається за час, що дорівнює половині періоду піврозпаду?
Розв’язування
У задачі час t = 0,5Т. У формулі  N = N0/2t/T (1) N – кількість ядер, що залишились через певний час, а нам потрібно визначити кількість ядер, що розпалися. Якщо було N0, а залишилося N, тоді кількість ядер, що розпалися – це різниця ядер, що були і що залишилися. Позначимо цю кількість
Δ N = N0N (2). Підставимо у (2) вираз (1), отримаємо:
Δ N = N0N0/2t/T = N0(1 - 1/2t/T). Якщо нам потрібно знайти частку ядер, що розпалися, то необхідно визначити відношення Δ N до N0, тобто
Δ N / N0 = N0(1 - 1/2t/T)/ N0 = 1 - 1/2t/T = 1 – 1/20,5Т/Т = 1 – 1/20,5 = 1 – 1/√2 =
= 1 – 1/1,4 = 0,286 або 28,6%.
Відповідь: Δ N / N0 = 0,286 = 28,6% 

Задача № 2
Активність радіоактивного елемента зменшилася у 4 рази за 8 діб. Знайти період піврозпаду.
Розв’язування
Активність А = λN пропорційна кількості ядер, тому ми можемо використовувати формулу  N = N0/2t/T (1), тобто N зменшилося порівняно з  N0 у 4 рази або N  =  N0/4 (2). Підставимо (2) у вираз (1), отримаємо:
N0/4 = N0/2t/T. Скорочуємо ліву і праву частини рівняння на N0, отримаємо:
1/4 = 1/2t/T, але 4 = 22, тоді 1/22 = 1/2t/T, або 22 = 2t/T, якщо рівні основи, то й показники степеню теж рівні, тобто 2 = t/Т (3), де t = 8 діб. З рівняння (3)
Т = 8/2 = 4 доби.
Відповідь: Т = 4 доби

Задача № 3
Який період піврозпаду радіоактивного ізотопу, якщо за 12 годин у середньому розпадається 7500 атомів із 8000 атомів цього ізотопу?
Розв’язування
За умовою задачі спочатку було N0 = 8000 атомів, якщо розпалися 7500, то залишилося  N = 8000 – 7500 = 500 атомів. Використовуємо закон радіоактивного розпаду N = N0/2t/T (1), з якого 2t/T = N0/N = 8000/500 = 16, але
16 = 24, тоді 2t/T = 24, якщо рівні основи, то й показники степеню теж рівні, тобто  t/Т = 4, або Т = t/4 = 12/4 = 3 години.
Відповідь: Т = 3 години.

Задача № 4
Період піврозпаду цезію-134 дорівнює 2 роки. За який час кількість цього ізотопу в зразку зменшується в 8000 разів?
Розв’язування
За умовою задачі N0/N = 8000. Використовуємо закон радіоактивного розпаду
N = N0/2t/T (1), з якого 2t/T = N0/N = 8000. Це число 8000 необхідно хоча б наближено уявити у вигляді числа «2», піднесеного до деякого степеню. Допоможе у цьому інженерний калькулятор: 212 = 4096, 213 = 8192, отже вибираємо останній вираз, тоді  2t/T = 213, якщо рівні основи, то й показники степеню теж рівні, тобто  t/Т = 13, або  t = 13Т = 13∙2 = 26 років.
Відповідь: t = 26 років.

Задача № 5
Період піврозпаду радіоактивного ізотопу дорівнює 20 хв. Через який час у зразку масою 4 г залишиться 500 мг даного радіоактивного ізотопу?
Розв’язування
 Використовуємо формулу  N = N0/2t/T (1), але у задачі йде мова про масу. Згадаємо матеріал фізики 10 класу, молекулярну фізику, де ми вчили, що кількість атомів визначається за формулою:
N = mNA/M (2), тоді N0 = m0NA/M (3), де М – молярна маса речовини, NA – стала Авогадро. Підставимо (2) та (3) у формулу (1), отримаємо:
mNA/M = (m0NA/M)/ 2t/T. Скоротимо ліву і праву частини рівняння на молярну масу (у одної речовини вона однакова) та сталу Авогадро, отримаємо:
m = m0/ 2t/T (4). Цю формулу можна використовувати із самого початку, коли мова йде про масу радіоактивної речовини, але масу потрібно виражати у будь-яких, але однакових величинах, тому початкову масу краще виразити у міліграмах, тобто m0 = 4 г = 4000 мг. З формули (4) 2t/T = m0/m = 4000/500 = 8 =
= 23. Якщо рівні основи, то й показники степеню теж рівні, тобто  t/Т = 3, або
 t = 3Т = 3∙20 = 60 хв = 1 год.
Відповідь: t = 1 год.


Задача № 6
Два зразки містили у початковий момент однакову кількість радіоактивних атомів. Через добу кількість радіоактивних атомів у першому зразку виявилося в 2 рази більшою, ніж у другому. Знайти період піврозпаду атомів другого зразка, якщо для атомів першого зразка він дорівнює 8 год.
Розв’язування
Для розв’язування задачі використовуємо формулу  N = N0/2t/T (1), де N0 однакова для обох зразків, час t теж однаковий, але мова йде про години, тому добу перетворюємо у години, тобто t = 24 год., тоді  N1 = N0/224/T1 та 
N2 = N0/224/T2. Існує зв'язок між N1 та N2, N1 = 2 N2, тоді отримуємо два рівняння:
2 N2 = N0/224/T1 та 
N2 = N0/224/T2. Поділимо перше рівняння на друге, отримаємо:
2 = 224/T2 /224/T1. Нам відомий період піврозпаду першого зразка Т1 = 8 год, підставимо це значення у формулу:
2 = 224/T2 /224/8 або 2 = 224/T2 /23, тоді 224/T2 = 24, якщо рівні основи, то й показники степеню теж рівні, тобто 24/Т2 = 4, звідки Т2 = 24/4 = 6 год.
Відповідь: Т2 = 6 год.

Задача № 7
Дивись задачу № 5 вправи № 40.
Розв’язування
Маса Калію у тілі людини масою 100 кг m = 0,19%∙100/100 = 0,19 кг. Маса радіоактивного Калію-40 у тілі людини масою 100 кг дорівнює
m(Калій-40) = 0,012% ∙0,19/100 = 2,28∙10-5 кг. Кількість атомів радіоактивного Калію-40 у тілі людини масою 100 кг дорівнює
N = mNA/M = (2,28∙10-56,02∙1023)/(40∙10-3) = 3,43∙1020 атомів. Кількість розпадів за 1 с – це активність речовини
А = λN (1),
де N – кількість атомів у даний момент часу, λ – стала радіоактивного розпаду, λ = ln 2/T, те Т – період піврозпаду. Період піврозпаду Калію-40 становить
1,25 млрд років (підручник, с. 233), тобто Т = 1,25∙109р = 3,94∙1016 с (перетворюємо роки у секунди: 365,25∙24∙3600∙1,25 = 3,94∙107 с). Підставимо значення величин у формулу (1), отримаємо:
А = (ln 2/3,94∙1016)∙ 3,43∙1020 = 0,6∙104 = 6000 Бк.
Відповідь: за 1 с розпадається 6000 атомів Калію-40.
2. Домашнє завдання
Розв’язати задачу № 4, Впр. № 40. 

Астрономія
1.Опрацювати тему № 7 «Будова і еволюція Всесвіту» с. 99 – 110.
2. Зробити презентацію на цю тему та відправити за адресою omichka@ukr.net 

Захист Вітчизни
11   клас
Шановні дівчата! Протягом тижня, з 23.04.2020 по 29.04.2020 у вас буде проходити підготовка до військово-польових зборів, а 30.04.2020 ви будете писати тест по домедичній підготовці.
1. Протягом тижня ви дивитесь ролики, посилання на які я даю нижче, потім комусь із своїх рідних робите, використовуючи ролики, перев’язки (список надається), фотографуєте перев’язки та відправляєте фото за адресою omichka@ukr.net.
1). Пов’язка  «чепець»
2). Пов’язка колосоподібна (у відео – перша)
3). Циркулярна пов’язка https://www.youtube.com/watch?v=_lMxHAUANPI  Відео довге, але додивляйтеся до кінця! Користуючись відео, робите четверту пов’язку.
4). Пов’язка на кість.
5). Циркулярна пов’язка на верхню кінцівку з рухомим суглобом (ліктем). Теж саме відео.
Ще раз нагадую, що присилаєте фото протягом тижня до 30.04.2020. (Фото пов'язок надіслали Северин Людмила, Гончарук Настя, Мудрик Віта. Дівчата, якщо не пройшли військово-польові збори, не отримуєте атестат, тому 
ДУМАЙ.....ТЕ!!!!)
2. Пройти тест на платформі  Classtime.com, код сесії YGYGV8.

понеділок, 27 квітня 2020 р.

Вівторок 28 квітня

 Добрий день, шановні учні!!
Вівторок 28 квітня
8 клас
Фізика
Електричний струм у рідинах (електролітах)
1. Опрацювати §§ 37,38. Допоможуть вам це зробити відео уроки, посилання на які розміщені нижче.
Потрібно знати:
1). Що таке електролітична дисоціація
2). Що таке рекомбінація
3). Що таке електричний струм в електролітах
4). Що таке електроліз
5). Лише перший закон електролізу (Фарадея)
             m = kq, де m – маса речовини, що осіла на електроді, k – електрохімічний еквівалент речовини (табличне значення), q – заряд, що пройшов через електроліт;  
             m = kIt, де І – сила електричного струму, що проходить через електроліт, t – час проходження струму.
6). Застосування електролізу
      а) Добування металів (алюміній)
      б) Рафінування (очищення) металів
      в) Гальванопластика
      г) Гальваностегія
2. Розв’язування задач. Вправа № 37. Вам допоможуть відео уроки, посилання на які розміщені нижче. Розв’язані задачі переписати у робочий зошит обов’язково! Електрохімічні еквіваленти речовини розміщено у таблиці 8, с. 231.

9 клас
(два уроки)
Механічна робота. Механічна енергія. Закон збереження механічної енергії
1. Опрацювати § 38. Допоможуть вам це зробити відео уроки, посилання на які розміщені нижче.
Потрібно знати:
1). Механічна робота – це добуток модулів сили і переміщення
2). Кінетична енергія – це енергія руху. Eк = mV2/2, де m - маса тіла, V - його швидкість.
3). Потенціальна енергія – це енергія взаємодії тіл або частин тіла між собою. Потенціальна енергія тіла, піднятого над поверхнею землі на певну висоту -  
Еп = mgh, де  h - висота над нульовим рівнем енергії . Потенціальна енергія деформованого тіла – Eп = kx2/2 , де  k - жорсткість тіла,  x - деформація тіла.
4). Повна механічна енергія – це сумарна кінетична і потенціальна енергія тіла.
                                                Е = Ек + Еп
5). Закон збереження повної механічної енергії: повна механічна енергія замкненої системи тіл, що взаємодіють силами тяжіння і пружності (тільки не тертя), залишається сталою.
                                                  Ек0 + Еп0 = Ек + Еп
2. Розв’язування задач.
1). Опрацювати алгоритм розв’язування задач
2) Опрацювати і переписати у робочий зошит приклади розв’язування задач №№ 1 – 3.
3). Опрацювати і переписати у робочий зошит приклади розв’язування задач, даних у відео ролику
4). Подивитись відео ролик «Демонстрація застосування законів збереження ». записати розв’язування задачі у зошит.

10 клас
Електричне поле
1. Опрацювати § 41. Допоможуть вам це зробити відео уроки, посилання на які розміщені нижче.
Потрібно знати:
1). Що таке електричне поле
2). Що таке напруженість електричного поля, одиниці вимірювання.
3). Напруженість електричного поля точкового заряду.
4). Принцип суперпозиції полів.
5). Що таке силові лінії.
2. Розв’язування задач.
1). Опрацювати і переписати у робочий зошит приклади розв’язування задач, даних у відео роликах. Задачі №№ 2 – 6 вправи № 41. Розв’язування задач переписати у робочий зошит.
2). Розв’язати задачу № 1, вправа № 41.

НАГАДУВАННЯ!!!
Захист Вітчизни
11   клас
Шановні дівчата! Протягом тижня, з 23.04.2020 по 29.04.2020 у вас буде проходити підготовка до військово-польових зборів, а 30.04.2020 ви будете писати тест по домедичній підготовці. Протягом тижня ви дивитесь ролики, посилання на які я даю нижче, потім комусь із своїх рідних робите, використовуючи ролики, перев’язки (список надається), фотографуєте перев’язки та відправляєте фото за адресою omichka@ukr.net.
1. Пов’язка  «чепець»
2. Пов’язка колосоподібна (у відео – перша)
3. Циркулярна пов’язка https://www.youtube.com/watch?v=_lMxHAUANPI  Відео довге, але додивляйтеся до кінця! Користуючись відео, робите четверту пов’язку.
4. Пов’язка на кість.
5. Циркулярна пов’язка на верхню кінцівку з рухомим суглобом (ліктем). Теж саме відео.
Ще раз нагадую, що присилаєте фото протягом тижня до 30.04.2020.

четвер, 23 квітня 2020 р.

П'ятниця 24 квітня

 Добрий день, шановні учні!!!
П’ятниця 24 квітня
9 клас
Розв’язування задач (обов’язково записати у робочий зошит)
Закон збереження імпульсу
Алгоритм
Під час розв’язування задач на закон збереження імпульсу потрібно виконувати чотири кроки:
1. Зрозуміти, у який момент відбулася взаємодія тіл, тобто читко встановити взаємодію.
2. Обов’язково робити малюнок. Малюнок дуже простий. На малюнку зображуємо вісь руху і стрілочками (векторами) позначаємо лише початкові (до початку взаємодії) та кінцеві (після взаємодії) швидкості тіл. Якщо ви дивились відеоуроки, то бачили, як вчитель малює то кульки, то човники. Я вам пропоную простіший варіант – тільки вектори швидкостей. На прикладах нижче поясню.
3. Відповідно до взаємодії та малюнку записати закон збереження імпульсу у векторній формі.
4. Від векторів перейти до їх проекцій на вибрану вісь і розв’язати отримане рівняння.

Розв’язування задач обов’язково переписати у робочий зошит

Задача № 1
Якої швидкості набуде лежаче на льоду чавунне ядро, якщо куля, що летить горизонтально зі швидкістю 500 м/с, відскочить від нього і рухатиметься у протилежному напрямі зі швидкістю 400 м/с? Маса кулі 10 г, маса ядра 25 кг.
Розв’язування
Система куля – ядро замкнена, тому що можна знехтувати силою тертя. Взаємодія – це момент удару кулі об ядро. Початкова швидкість ядра дорівнює нулю, початкова швидкість кулі – 500 м/с, тобто V01 = 0, V02 = 500 м/с. Кінцева швидкість кулі дорівнює 400 м/с, тобто V2 = 400 м/с, кінцеву швидкість ядра V1 потрібно визначити. Зробимо малюнок, на якому позначимо вісь руху та вектори швидкостей. 
На малюнку зображено початкову і кінцеву швидкості кулі та кінцева швидкість ядра. Записуємо закон збереження імпульсу у векторній формі:
                                
m1V01 + m2V02 = m1V1 + m2V2
Перший доданок у лівій частині рівняння дорівнює нулю, бо V01 = 0, тоді  
                      
m2V02 = m1V1 + m2V2. Від векторів переходимо до проекцій векторів на вісь Х, отримаємо:
m2V02 = m1V1 - m2V2, звідки
V1 = [m2 (V02 + V2)]/m1 = [0,01(500 + 400)]/25 = 0,36 м/с.
Відповідь: V1 = 0,36 м/с. 
Задача № 2
Хлопчик, стоячи на роликових ковзанах, так відбив м’яч, що летів горизонтально, що напрям руху м’яча  змінився на протилежний. При цьому хлопчик набув швидкості 0,2 м/с, а швидкість м’яча не змінилась за модулем. Якої швидкості набув би хлопчик, якби швидкість м’яча після удару подвоїлася?
Розв’язування
Система хлопчик – м’яч замкнена, тому що можна знехтувати силою тертя. Взаємодія – це момент відбивання м’яча. Початкова швидкість хлопчика дорівнює нулю, початкова швидкість м’яча V02, тобто V01 = 0, V02 = V02. Кінцева швидкість м’яча дорівнює за модулем початковій, тобто V2 = V02, кінцева швидкість хлопчика V1 = 0,2 м/с. 
Зробимо малюнок, на якому позначимо вісь руху та вектори швидкостей. На малюнку зображено початкову і кінцеву швидкості м’яча та кінцева швидкість хлопчика. Записуємо закон збереження імпульсу у векторній формі:
                                
m1V01 + m2V02 = m1V1 + m2V2
Перший доданок у лівій частині рівняння дорівнює нулю, бо V01 = 0, тоді 
                      
m2V02 = m1V1 + m2V2. Від векторів переходимо до проекцій векторів на вісь Х, враховуючи, що V2 = V02, отримаємо:
m2V02 = m1V1 - m2V02, звідки 2m2V02 = m1V1 або m2V02 = (m1V1)/2 (1). Якщо після удару швидкість м’яча подвоїться, тоді V21 = 2V2. Записуємо закон збереження імпульсу для другого випадку у проекціях:
 m2V02 = m1V11 - m22V2 = m1V11 - m22V02, звідки 3m2V02 = m1V11 (2). У рівняння (2) підставимо рівняння (1), отримаємо:
3[(m1V1)/2] = m1V11, звідки 1,5m1V1 = m1V11. Скорочуємо ліву і праву сторони рівняння на m1, отримаємо: 1,5V1 = V11, тобто V11 = 1,50,2 = 0,3 м/с.
Відповідь: V11 = 0,3 м/с. 
Задача № 3
Порожня залізнична платформа, що рухається зі швидкістю 1 м/с, після зіткнення з нерухомою навантаженою платформою почала рухатися у зворотному напрямі зі швидкістю 0,6 м/с. Навантажена платформа придбала в результаті удару швидкість 0,4 м/с. З якою швидкістю рухалися б платформи, якби при ударі спрацювало автозчеплення?
Розв’язування
  Система платформа – платформа замкнена, тому що можна знехтувати силою тертя. Взаємодія – це момент зіткнення платформ. Початкова швидкість порожньої платформи дорівнює 1 м/с, початкова швидкість навантаженої платформи дорівнює нулю, тобто V01 = 1 м/с, V02 = 0. Кінцева швидкість порожньої платформи дорівнює 0,6 м/с, тобто V1 = 0,6 м/с, кінцева швидкість навантаженої платформи V2 = 0,4 м/с. Розглянемо перший випадок. Зробимо малюнок, на якому позначимо вісь руху та вектори швидкостей. 
Записуємо закон збереження імпульсу у векторній формі:
                                
m1V01 + m2V02 = m1V1 + m2V2
У лівій частині рівняння другий доданок дорівнює нулю, бо V02 = 0, тоді     
                               
m1V01 = m1V1 + m2V2. Переходимо від векторів до їх проекцій на вісь Х, отримаємо:
m1V01 = - m1V1 + m2V2 або m1V01 + m1V1 = m2V2. Виносимо у лівій частині рівняння спільний множник, отримаємо:
m1(V01 + V1) = m2V2. Підставимо значення величин: 1,6m1 = 0,4m2, або
4m1 = m2 (1).
Розглянемо другий випадок. Зробимо малюнок, на якому позначимо вісь руху та вектори швидкостей. Початкова швидкість порожньої платформи дорівнює 1 м/с, початкова швидкість навантаженої платформи дорівнює нулю, тобто
V01 = 1 м/с, V02 = 0. Якщо спрацювало автозчеплення, то обидві платформи з’єднались, їх маса стала (m1 + m2) та рухаються вони з однією швидкістю V.
 Записуємо закон збереження імпульсу у векторній формі:
                                      
m1V01 + m2V02 = (m1 + m2)V. У лівій частині рівняння другий доданок дорівнює нулю, бо V02 = 0, тоді
                         
m1V01 = (m1 + m2)V. Від векторів переходимо до їх проекцій на вісь Х:
m1V01 = (m1 + m2)V. Підставимо у це рівняння вираз (1), отримаємо:
m1V01 = (m1 + 4m1)V або m1V01 = 5m1V. Скоротимо ліву і праву частини рівняння на масу, отримаємо: V01 = 5V, звідки V = V01/5 = 1/5 = 0,2 м/с.
Відповідь: V = 0,2 м/с. 
Задача № 4
Мисливець знаходиться у човні, що рухається зі швидкістю 1 м/с. Скільки пострілів у напрямі руху човна має зробити мисливець, щоб човен зупинився? Маса човна з мисливцем дорівнює 180 кг, маса заряду 18 г. швидкість вильоту дробу і порохових газів вважайте рівною 500 м/с.
Розв’язування
Система човен – мисливець - рушниця замкнена, тому що можна знехтувати силою тертя. Взаємодія – це момент пострілу. Початкова швидкість човна разом з мисливцем дорівнює 1 м/с, початкова швидкість дробу дорівнює нулю, тобто V01 = 1 м/с, V02 = 0. Кінцева швидкість човна дорівнює нулю, тобто
V1 = 0, кінцева швидкість вильоту дробу і порохових газів V2 = 500 м/с. Зробимо малюнок, на якому позначимо вісь руху та вектори швидкостей. 
Записуємо закон збереження імпульсу у векторній формі, врахувавши, що імпульс одного пострілу m2V2, якщо пострілів буде N, тоді загальний імпульс пострілів Nm2V2:
                                         
m1V01 + Nm2V02 = m1V1 + Nm2V2
Другий доданок у лівій частині та перший у правій частині рівняння дорівнюють нулю (бо відповідні швидкості дорівнюють нулю), тоді
                              
m1V01 = Nm2V2. Переходимо до проекцій: m1V01 = Nm2V2, звідки
N = (m1V01) / (m2V2). Підставимо значення величин:
N = (1801) / (0,018500) = 20.
Відповідь: 20 пострілів. 
Задача № 5
Снаряд, випущений вертикально вгору, розірвався у верхній точці траєкторії. Перший осколок масою 1 кг набув швидкості 400 м/с, напрямленої горизонтально. Другий осколок масою 1,5 кг полетів угору зі швидкістю 200 м/с. Яка швидкість третього осколка, якщо його маса дорівнює 2 кг?
Розв’язування
Снаряд, що вибухає, можна вважати замкнутою системою, бо сила тяжіння набагато менша, ніж сила тиску порохових газів. У верхній точці траєкторії швидкість снаряду дорівнює нулю, тоді початковий імпульс теж дорівнює нулю. За законом збереження імпульсу і кінцевий імпульс всіх осколків теж дорівнює нулю. Зробимо малюнок, на якому позначимо відомі напрямки швидкостей (імпульсів).

 Знайдемо векторну суму цих імпульсів за правилом паралелограма, як позначено на другому малюнку. 
За законом збереження імпульсу сумарний імпульс всіх осколків дорівнює нулю, для того, щоб це відбулось, потрібно, щоб імпульс третього осколка за модулем дорівнював векторній сумі першого і другого (як на другому малюнку), але напрямлений у протилежну сторону, як на третьому малюнку. 
Модуль m3V3 можна знайти за теоремою Піфагора:
(m3V3)2 =  (m1V1)2 + (m2V2)2 , звідки
V3 = [(m1V1)2 + (m2V2)2]/ m3. Підставимо значення величин, отримаємо:
V3 = [(1400)2 + (1,5200)2]/2 = 500/2 = 250 м/с. 
Відповідь: V3 = 250 м/с. 
Домашнє завдання
Задача № 1
Якої швидкості набуде ящик з піском масою 25 кг, якщо в ньому застрягне куля масою 10 г, що летить горизонтально зі швидкістю 500 м/с?
Задача № 2
Ковбой – початківець, накинувши ласо на бика, що біжить, від ривка полетів уперед із швидкістю 5 м/с, а швидкість бика зменшилася з 9 м/с до 8 м/с. Яка маса бика, якщо маса ковбоя 70 кг?
Бонусна задача
З човна масою 200 кг, що рухається зі швидкістю 1 м/с, пірнає хлопчик масою 50 кг, рухаючись у горизонтальному напрямку. Якою буде швидкість човна після стрибка хлопчика, якщо він стрибає: а) з корми зі швидкістю 4 м/с; б) з носа зі швидкістю 2 м/с; в) з носа зі швидкістю 6 м/с?

10 клас
Абетка електростатики
1. Опрацювати § 40. Допоможе відео урок, посилання на який нижче.
Що потрібно знати:
1). Що таке електричний заряд, як його позначають і в яких одиницях вимірюють.
2). Властивість електричного заряду.
3). Дискретність електричного заряду.
4). Закон Кулона.
2. Розв’язування задач. Вправа № 40, задача 3

11 клас
Радіоактивність. Основний закон радіоактивного розпаду
1.Опрацювати § 40. Допоможе відео урок, посилання на який нижче. https://www.youtube.com/watch?v=yncuPJOCAmU
Анімаційний відеоролик
Що потрібно знати:
1) Що таке радіоактивність
2) Види випромінювання (α-промені, β-промені, γ-промені) та їх природа
3) Правила зміщення:
     а) α-розпад   AzX → 42He + A-4z-2Y
     б) β-розпад   AzX → 0-1е + Az+1Y (нейтрино у даному випадку можна не
         писати)
4) Що таке період піврозпаду Т
5) Основний закон радіоактивного розпаду
          N = N0∙2-t/T або для розв’язування задач N = N0/2t/T, де N – кількість ядер, що залишились через певний час, N0 – кількість ядер, що були на початку, t – певний час розпаду, Т - період піврозпаду. Певний проміжок часу розпаду і  період піврозпаду потрібно брати у будь-яких одиницях часу, але однакових між собою.
6) Формула та одиниці активності:
         А = λN, де N – кількість атомів у даний момент часу, λ – стала радіоактивного розпаду, λ = ln 2/T, те Т – період піврозпаду
 2. Розв’язування задач. Як розв’язуються задачі на закон радіоактивного розпаду, можна подивитись по такому посиланню
3. Домашнє завдання
    1) Опрацювати § 40.
    2) Розв’язати задачі №№ 1 – 3 вправи № 40, с. 236. Фото розв’язаних задач
         відправити за адресою omichka@ukr.net.